ПЕРЕЛИВАНИЕ ПАЦИЕНТАМ "УНИВЕРСАЛЬНОЙ" ГРУППЫ КРОВИ

Значення еритроцитів групи І (O) Rh-негативної.

Кров групи І (O) Rh-негативної за світовим досвідом вважається «універсальною» для трансфузії, те саме стосується еритроцитарної маси. Це пояснюється відсутністю на поверхні еритроцитів антигенів системи АВ0 (антигенів А та В), а також відсутністю резус-фактора (RhD). Завдяки цьому ризик імунологічного конфлікту при переливанні такої крові пацієнту іншої групи мінімізований. У критичних ситуаціях, коли немає часу на проведення детермінованого визначення групи крові та резус-приналежності пацієнта, саме І(O) Rh-негативні еритроцити використовуються як «золотий стандарт» для невідкладних трансфузій.

Однак слід пам’ятати, що універсальність цієї групи не є абсолютною. При повторних переливаннях можуть виникати імунні ускладнення, зокрема алоімунізація та гемолітичні реакції, адже у складі клітин та плазми залишаються інші мінорні антигени (системи Kell, Kidd, Duffy та інші). Тому у планових умовах перевага завжди надається сумісним еритроцитам, що відповідають індивідуальній групі та резус-фактору реципієнта. Використання універсальних еритроцитів має бути чітко обмежене невідкладними випадками.

В Україні є деякі відмінності щодо використання універсальної крові, ермаси та плазми. Згідно наказу МОЗ 1192 від 11.07.2022  на догоспітальному етапі надання медичної допомоги можливо переливання замість одногрупних компонентів крові "попередньо заготовленої консервованої донорської крові групи О(І) з низьким титром антитіл" або згідно наказу 164 МОЗ України від 1999 року "У виключних випадках при відсутності  одногрупної  за системою  ABО крові та її компонентів і при наявності невідкладних показань до переливання,  можливе  переливання  крові  групи  О(I) резус-негативної  ("універсальний  донор")  реципієнту з будь-якою групою крові  в  об'ємі  до  500  мл  (за  винятком  дітей)." Треба звернути увагу, що мова йде не про еритроцитарну масу, а саме про кров.

Стосовно еритроцитів в цьому ж наказі є інформація, що при відсутності можливості переливання одногрупної крові, може бути перелитий концентрат еритроцитів (кров) О(I) резус-позитивної групи - резус-позитивному реципієнту будь-якої групи за системою ABО. Резус-позитивна кров групи A(II) або B(III) може бути перелита резус-позитивному реципієнту з групою AB(IV). Але треба зауважити що мова йде виключно про резус позитивних донорів і реціпієнтів.

Щодо можливості переливання універсальної ермаси О(I) резус-негативної, що може бути виконана згідно світового досвіду, то така можливість відсутня в Українському законодавстві. Скоріш за все це лише недолік написання цього наказу, де поруч з описанням використання універсальної групи цільної крові мали стояти і еритроцити.

Також згідно наказу МОЗ 1192 від 11.07.2022  на госпітальному етапі надання медичної допомоги, якщо не відомі групова та резус-належність постраждалого, слід використовувати трансфузію еритроцитарних компонентів крові групи О(І) резус-негативної («універсальний донор») та/або ПСЗ групи АВ(IV) резус-негативної реципієнту з будь-якою груповою та резус-належністю. Але слід зауважити, що згідно цього документу це можливо тільки якщо не відомі групова та резус-належність постраждалого.

Дуже важливим є те, що визначення групи крові у реципієнтів після переливання «універсальних» еритроцитів в більшості ситуацій унеможливлюється. Це є наслідком утворення так званої кров’яної хімери. Для попередження наслідків цього згідно наказу МОЗ 1192 від 11.07.2022  на догоспітальному етапі надання медичної допомоги рекомендовано: "Перед трансфузією провести забір референтного зразка крові пацієнта у пробірку типу «вакутайнер» з внутрішнім напиленням К2ЕДТА/К3ЕДТА з метою подальшого визначення групової та резус-належності, оскільки таке визначення може бути ускладнене після трансфузії". Це дозволить в подальшому визначити належну групу крові.

Універсальна плазма IV (AB) Rh-

За світовим досвідом на відміну від еритроцитів, у випадку плазми універсальною вважається IV (AB) група. Це зумовлено відсутністю в ній антитіл анти-А та анти-В, які при введенні пацієнтам інших груп могли б спричинити аглютинацію еритроцитів та гемоліз. Таким чином, плазма групи AB є найбільш безпечною для застосування у якості донорської при масивних переливаннях, плазмообмінах чи корекції коагулопатій, коли неможливе визначення групи крові.

Використання Rh-негативної плазми має особливе значення у пацієнтів із Rh-негативною кров’ю, зокрема у жінок репродуктивного віку. Переливання Rh-позитивної плазми пацієнту з Rh-негативним фенотипом може призвести до сенсибілізації та подальших ускладнень у разі вагітності чи повторних трансфузій. Тому наявність запасів AB Rh-негативної плазми у банках крові є критично важливим елементом системи охорони здоров’я.

В України використання плазми IV групи, як універсальної для всіх груп крові дозволено наказом 1192 лише для госпітального етапу і тільки при неможливості визначити групу крові.

Клінічні аспекти застосування

У реальній ситуації трансфузії еритроцитів І Rh-негативної групи та плазми IV Rh-негативної найчастіше виконуються:

• після попереднього переливання універсальної групи крові, коли спостерігається ефект кров’яної хімери і неможливо визначити групу крові;
• у випадках масивних кровотеч, коли швидке відновлення об’єму циркулюючої крові є життєво необхідним, а група крові невідома;
• при невідкладних оперативних втручаннях, коли результат визначення групи крові пацієнта ще невідомий;
• у польових умовах під час воєнних конфліктів, стихійних лих чи техногенних катастроф;
• у відділеннях невідкладної допомоги та реанімації переливають кров І Rh-негативної групи , коли неможливо швидко отримати сумісну за групою та резусом.

Слід зазначити, що якщо згідно законодавства переливання крові «універсальної» групи можливо не тільки при невизначеності групи крові реципієнта, а й тоді коли неможливо забезпечити постачання цього компоненту відповідної групової належності, то переливання «універсальної» плазми і ермаси має відбуватися тільки якщо неможливо визначити групу крові (крім, як зазначено вище, виключення для еритроцитів І групи резус позитивних).

Водночас широке використання універсальних компонентів супроводжується низкою суттєвих моментів. По-перше, запаси І Rh-негативних еритроцитів та IV Rh-негативної плазми є надзвичайно обмеженими, адже поширеність таких донорів у популяції не перевищує 6–7%. По-друге, повторні переливання універсальних компонентів значно підвищують ризик імунних ускладнень. Саме тому сучасні клінічні протоколи рекомендують максимально швидке визначення групи крові та підбір сумісних за основними та додатковими антигенами компонентів.

Імунологічні ризики та профілактика

Незважаючи на відсутність головних антигенів АВ0 та RhD, еритроцити І Rh-негативної групи все ж несуть на собі інші антигени, які можуть стати причиною алоімунізації. При повторних трансфузіях імунна система пацієнта може сформувати антитіла, що ускладнить подальший пошук донорської крові. Подібна проблема існує й у випадку переливання AB плазми: хоча вона не містить антитіл до А та В антигенів, у ній присутні білкові та імунологічно активні речовини, здатні спричиняти алергічні реакції.

Етичні та організаційні аспекти

Оскільки донори з групою І Rh-негативною та IV Rh-негативною є рідкісними, їхня кров і плазма мають особливу цінність. У багатьох країнах створюються національні реєстри «універсальних донорів», а також резервні банки для зберігання таких компонентів у замороженому стані. Це дозволяє гарантувати їхню доступність у надзвичайних ситуаціях.

У військовій медицині питання універсальних донорських компонентів набуває особливого значення, адже швидкість прийняття рішень та оперативне проведення трансфузії часто визначають шанси поранених.

Висновок

Переливання еритроцитів І (O) Rh-негативної групи та плазми IV (AB) Rh-негативної є важливим інструментом екстреної трансфузійної допомоги. Вони вважаються універсальними та можуть застосовуватися у пацієнтів з будь-якою групою крові у випадках, коли неможливо визначити групу крові та швидко підібрати індивідуально сумісний матеріал. Водночас їхня рідкість, високий імунологічний ризик при повторному застосуванні, особливість українського законодавства та складність у збереженні запасів вимагають виваженого та обґрунтованого використання. У планових умовах завжди слід прагнути до підбору сумісних компонентів, а універсальні резерви залишати для справді критичних ситуацій.

Автор: Любчак В.В.