Еритроцити у додатковому розчині

Основні властивості: компонент донорської крові, заготовлений на гемокаогулянті ЦФД, отриманий за допомогою центрифугування і видалення плазми з наступним додаванням консервуючого розчину САГМ (100 мл). Надосадова рідина не містить ознак гемолізу або помутніння.
Склад:Об’єм однієї дози складає (350 ±50) мл, вміст гемоглобіну не менше 45 г/дозу, гемоліз–менше 0,8% маси еритроцитів наприкінці терміну зберігання.
Лікарська форма:Розчин
Показання до застосування:Відновлення втрати крові та лікування анемій.
Спосіб застосування і дози:
«Еритроцити у додатковому розчині (завись еритроцитів)»вводять внутрішньовенно крапельно зі швидкістю, що не перевищує 40-60 крапель на хвилину, а при шокових станах – внутрішньо артеріально. Дозу встановлюють індивідуально. Разова доза залежить від стану пацієнта, може обмежуватись однією дозою, а при необхідності 2-3 дозами. У похилому віці слід уникати надмірної кількості використання компоненту і швидкого його введення, оскільки це може привести до перевантаження серцево-судинної системи.
Побічна дія:
Іноді після трансфузії спостерігається:

• негемолітичні трансфузійні реакції, (менш поширені в порівнянні з трансфузією компоненту«Еритроцити»);
• сепсис через ненавмисне бактеріальне забруднення;
• передача вірусних агентів (ВІЛ 1/2 , гепатитів), сифілісу і т.п. навіть за умови ретельного відбору донорів і використання процедур скринінгу (серонеганивний період) та інших патогенів, наявність ,яких не перевірялась;
• аллоімунізація проти НLА-антигенів і антигенів еритроцитів;
• біохімічний дисбаланс (гіперкаліємія);
• пурпура;
• гостре захворювання легенів, пов’язане з трансфузією.

Протипоказання:
Абсолютних протипоказаньдля переливання компоненту немає.
Відносні протипоказаннягострий і підгострий септичний ендокардит, прогресуючий дифузний гломерулонефрит, хронічна ниркова недостатність, хронічна і гостра печінкова недостатність, декомпенсація кровообігу, вади серця в стадії декомпенсації, міокардит і міокардіосклероз з порушенням загального кровообігу ІІ – ІІІ ступеня, гіпертонічна хвороба ІІІ стадії, виражений атеросклероз судин головного мозку, крововиливи в мозок, важкі розлади мозкового кровообігу, нефросклероз, тромбоемболічна хвороба, набряк легенів, загальний амілоїдоз, гостро перебігаючий і дисемінований туберкульоз, гострий ревматизм тощо. Еритроцити у додатковому розчині САГМ не рекомендується використовувати при різних типах підвищеної індивідуальної чутливості до плазми та при підвищеній індивідуальній чутливості із-за алоімунізації до антигенів лейкоцитів.
Особливості застосування:
Застосовувати лише в умовах стаціонару бажано в першій половині дня, після легкого сніданку або натще. Перед введенням довести температуру компоненту до кімнатної температури. Не підлягає застосування компонент з порушенням герметичності, маркування, при закінченні терміну придатності, при неправильному зберіганні, а також при зміну індивідуальних властивостій (кольору та інше.)
Перед трансфузією лікар повинен переконатися в ідентичності позначеної групи крові, резус–належності донора і реципієнта, провести візуальний контроль гемосередовища.
Під час переливання компоненту лікар, який виконує трансфузію, зобов’язаний, незалежно від проведених раніше обстежень і наявності записів, ОСОБИСТО провести такі контрольні дослідження:

• визначити групову належність крові реципієнта за системою АВ0 і звірити результатз даними медичної карти стаціонарного хворого;
• визначити групову належність еритроцитів донора і порівняти результат з даними наетикетці пластикатного контейнеру;
• провести проби на сумісність крові донора і реципієнта за системою АВ0 та резус–фактором – Rh о(D) та біологічну пробу;
• провести пробу на сумісність між зразками компоненту крові у випадку гемотрансфузій від двох і більше донорів;

Компонент необхідно вводити за допомогою пристрою для переливання крові (ПК 22-02) з діаметром пор фільтра 170-120мкм, з дотримання правил асептики. Зважаючи на утворення мікроагрегатів під час зберігання , для введення компоненту бажано застосувати пристрій для переливання крові (ПК 23-01) з діаметром пор фільтра 20-40мкм. При трансфузії компоненту в обсязі, який перевищує 500мл, застосування пристрою з фільтром для видалення мікроагрегатів є обов’язковим.
Під час переливання необхідно проводити нагляд за реципієнтом. Швидке переливання холодного компоненту може виявитися небезпечним.
Взаємодія з іншими препаратами:
Через ризик виникнення ушкодження еритроцитів компоненту не рекомендується додавання до компоненту будь-яких лікувальних препаратів або розчинів.
Умови зберігання:Зберігати при температурі від 2°С до 6°С.
Термін придатності:42 доби.
Транспортування:Транспортні засоби повинні бути обладнані холодильником з температурою від 2-6°С,при відсутності холодильника, обов’язково оснастити його охолодженою ізотермічною ємністю. Температура наприкінці максимального(24-годиного) транзиту не повинна перевищувати 10°С.