ЯК ЗАБЕЗПЕЧИТИ ОЧИЩЕНОЮ ВОДОЮ МЕДИЧНУ УСТАНОВУ, ЦЕНТР КРОВІ ТА ЛАБОРАТОРІЮ

Де використовується чиста вода?

Для більшості цілей потрібна чиста вода, без домішок, які викликають незаплановані ефекти. Але це не так просто з великою розчинністю цієї речовини води. Вона моментально розчиняє усі доступні сполуки, сприяє іонообміну, корозії й фізично впливає на матеріал. Навіть  при зберіганні в скляній тарі, що вільно витримує вплив концентрованих кислот і лугів, вода здатна брати участь в іонообміні, що призводить до так званого «вилужування» скла. Саме цей ефект став однією з причин переходу служби крові із заготівлі в скляні пляшки на використання пластикатної тари.

Усе це робить отримання чистої води відповідальним завданням, з яким стикається більшість медичних установ, банків крові, харчових та сільськогосподарських виробництв, заводів, лабораторій та ін. Чистої від домішок води в природі не існує. Навіть дощова й отримана з льодовиків вода містить значну кількість розчинених солей і домішок.

Які використовуються технології для очищення води?

Для отримання максимально очищеної води використовують дві основні технології: дистиляція й осмос. Оцінка якості отриманої води відбувається  шляхом вимірювання токопровідності. Якщо у воді відсутні домішки, то вона є діелектриком, тобто майже не проводить електричний струм. Але наявність навіть невеликої кількості іонів робить її токопровідною. Провідність залежить від відстані між електродами й вимірюється у См/м – сименс на метр, хоча для зручності частіше використовують мкСм/м – мікросименс на метр. Токопровідність абсолютно чистої води становить близько 0 См/м, але досягти цього майже неможливо у звичайних умовах. Очищена вода високої якості має провідність 1-5 мкСм/м. Така вода використовується у більшості виробництвах, гемодіалізі, банках крові, лабораторіях.

Помилковим вважається корисним вживання такої води для пиття. Агресивне середовище в організм не віддає корисні речовини, а вимиває їх. З цієї причини перед питтям така вода обов’язково мінералізується, що робить її придатною і корисною, оскільки у ній відсутні шкідливі домішки.

В чому особливості дистиляції?

Отримання очищеної води дистиляцією історично більш давнє. Цей принцип заснований на випаровуванні із подальшою конденсацією парів. При цьому домішки залишаються у кубі, а чиста вода переходить паром в іншу судину, охолодження якої призводить до конденсації й переходу води в рідкий стан.

Конструктивно дистилятори містять дві основні частини – куб і холодильник. Куб – це ємність, у яку закачується звичайна вода і доводиться там нагріванням до кипіння. По паропроводу пар потрапляє у холодильник, де рухаючись по охолодженій трубі, віддає тепло і конденсується. Отримана вода є дистилятом і збирається у спеціальну ємність або відводиться на кран. Сучасні аквадистилятори повністю автоматизовані. Система слідкує за температурою, часом роботи й навіть заповнює куб новою водою. Дистилятори із функцією бідистиляції здатні видати воду з провідністю менш як 1 мкСм/м, але такий рівень очищення, як і хімічно чиста вода  (що є вищим ступенем очищення) використовується значно рідше, а її отримання значно дорожче.

Які недоліки дистиляції води?

Недоліком цього методу є великі енерговитрати на нагрів, оскільки вода має найбільшу теплоємність в природі. Ще більше енергії в силу фізичних властивостей води потрібно на процес випаровування при досяжності температури 100 С.

Другим недоліком є те, що під час дистиляції деякі речовини в невеликій кількості все ж потрапляють до дистиляту. Для усунення цього проводять бі- і три-дистиляцію, тобто повторюють цей процес з вже дистильованою водою.

Третій недолік - це невелика пропускна здатність такої системи, яка нівелюється накопиченням деякої кількості води з подальшим її відбором.

Чим оснащені системи зворотного осмосу?

Конструктивно оснащення зворотного осмосу містить фільтри на вході, сольове пом’якшення і реагентну підготовку, при необхідності, іонообмінні колонки, насоси високого тиску та саму мембрану, на яку подається вода. Після проходу через блок мембрани отримують очищену воду - пермеат і воду із залишковими солями – концентрат, який зливається в каналізацію. Для досягнення необхідного тиску використовують потужні роторні або багатосходинкові центробіжні насоси. Концентрат, який містить виділені з води розчинені речовини, сягає 70% від первинно взятої води й потребує відповідного за пропускною спроможністю зливу в каналізацію. Розмір цих систем залежить від об’єму води та пропускної здатності й може бути від невеликого кейса,  для отримання води в лабораторії, до декількох кімнат для постачання пермеату у відділення гемодіалізу.

Сучасні системи можуть мати мікропроцесорне управління й індикацію параметрів на рідкокристалічному дисплеї, що значно полегшує експлуатацію, контроль інформації з датчиків розходу води, виходу пермеату. Такі системи, як правило, підбираються фахівцями під технічне завдання. Так, скажемо, при гемодіалізі потрібен постійний потік пермеату, а для стерилізаційного відділення, де використовуються парові стерилізатори підійде менш потужна система з накопиченням води.

Також важливо передбачити можливість контролю провідності води на виході. Більшість парових стерилізаторів вимагають чітко визначити максимальне значення цього показника. Позаяк підвищений вміст солей викликає появу накипу і призводить до помилок цього оснащення.

Що слід знати при покупці системи зворотного осмосу?

Часто при виборі системи водопідготовки варто зважити весь потенційні витрати води за всіма відділами й замість покупки декількох дрібних пристроїв придбати більш потужний, що буде економічно доцільніше, хоча і вимагає проведення трубопроводів.

Комплекс систем водопідготовки має цілу низку параметрів, які повинні відповідати вимогам оснащення, на якому ця вода використовується. Це означає, що покупку таких систем варто планувати в комплексі зі стерилізаційним, мийним, лабораторним, медичним і іншими оснащенням для будівництва єдиної сумісної системи. В медичних установах варто передбачати дезінфекцію трубопроводів і фітингів.

Таким чином, придбання водопідготовки стає єдиним шляхом забезпечення належної роботи стерилізаційних відділень, лабораторій, багатьох інших медичних підрозділів і вимагає комплексного і професійного підходу.