Еритроцити

Еритроцити

Основні властивості – компонент донорської крові, отриманий з консервованої крові методами первинного фракціонування без наступної переробки з видаленням більшої частини плазми.
Склад: одна доза компоненту вміщує усі еритроцити початкової кількості дози цільної крові. В ній присутні лейкоцити, тромбоцити та невелика кількість (до 20мл) плазми. Об’єм однієї дози складає (280±50 мл), вміст гемоглобіну не менше 45 г/дозу, гемоліз – менше 0,8% маси еритроцитів наприкінці терміну зберігання. Гематокрит (Нt) компоненту становить 0,65–0,75 л/л.
Лікарська форма: розчин.
Показання: відновлення втрати крові та лікування анемій.
Спосіб застосування і дози:
«Еритроцити» вводять внутрішньовенно крапельно зі швидкістю, що не перевищує 40-60 крапель на хвилину, а при шокових станах – внутрішньартеріально. Дозу встановлюють індивідуально. Разова доза залежить від стану пацієнта, може обмежуватись однією дозою, а при необхідності 2-3 дозами. У похилому віці слід уникати надмірної кількості використання  компоненту і швидкого його введення, оскільки це може привести до перевантаження серцево-судинної системи.
Побічна дія: перевантаження системи кровообігу; фібрильні негемолітичиі реакції переливання; аллоімунізація проти НLА і антигенів еритроцитів; передача вірусних інфекцій (ВІЛ 1/2, гепатитів), сифілісу є можливим, незважаючи на ретельний відбір донорів і використання процедур скринінгу; біохімічний дисбаланс за умови масивного переливання; пурпура після переливання; пов’язане з переливанням гостре пошкодження легень; передача інших патогенів, присутність яких не перевірялась за допомогою тестів або вони не були розпізнані.
Протипоказання:
Абсолютних протипоказань  для переливання компоненту немає.
Відносні протипоказання: гострий і підгострий септичний ендокардит, прогресуючий дифузний гломерулонефрит, хронічна ниркова недостатність, хронічна і гостра  печінкова недостатність, декомпенсація кровообігу, вади серця в стадії декомпенсації, міокардит і міокардіосклероз  з порушенням загального кровообігу ІІ – ІІІ ступеня, гіпертонічна хвороба ІІІ стадії, виражений атеросклероз судин головного мозку, крововиливи в мозок, важкі розлади мозкового кровообігу, нефросклероз, тромбоемболічна хвороба, набряк легенів, загальний амілоїдоз, гостро перебігаючий і дисемінований туберкульоз, гострий ревматизм тощо. Еритроцити не рекомендуються до застосування при різних типах підвищеної індивідуальної чутливості до плазми, підвищеній індивідуальній чутливості через алоімунізацію до антигенів лейкоцитів, замінній трансфузії в немовлят, крім випадку, якщо додатково додають плазму.
Особливості до застосування:
Зважаючи  на зменшений ризик виникнення негемолітичних фібрильних реакцій, НLА-аллоімунізації, респіраторного дистрес-синдрому, імуносупресій і передачі інфекцій компонент доцільно використовувати для надання гемотрансфузійної допомоги, в першу чергу дітям.
Застосовувати лише в умовах стаціонару бажано в першій половині дня, після легкого сніданку або натще. Перед введенням довести температуру компоненту до кімнатної температури. Не підлягає застосування компонент з порушенням герметичності, маркування, при закінченні терміну придатності, при неправильному зберіганні, а також при зміну індивідуальних властивостій (кольору та ін.).
Перед  трансфузією лікар повинен переконатися в ідентичності позначеної групи крові, резус–належності донора і реципієнта та провести візуальний контроль гемосередовища.
Під час переливання компоненту лікар, який виконує трансфузію, зобов’язаний, незалежно від проведених раніше обстежень і наявності записів, ОСОБИСТО провести такі контрольні дослідження:
– визначити групову належність крові реципієнта за системою АВ0 і звірити результат з даними медичної карти стаціонарного хворого;
– визначити групову належність еритроцитів донора і порівняти результат з даними на етикетці пластикатного контейнеру;
– провести проби на сумісність крові донора і реципієнта за системою АВ0 та резус–фактором – Rh0(D);
– провести пробу на сумісність між зразками компоненту крові у випадку гемотрансфузій від двох і більше донорів; провести біологічну пробу.
Компонент необхідно вводити за допомогою пристрою для переливання крові (ПК 22-02) з діаметром пор фільтра 170-120мкм, з дотримання правил асептики. Зважаючи на утворення мікроагрегатів під час зберігання , для введення компоненту бажано застосувати пристрій для переливання крові (ПК 23-01) з діаметром пор фільтра 20-40мкм. При трансфузії компоненту в обсязі, який перевищує 500мл, застосування пристрою з фільтром для видалення мікроагрегатів є обов’язковим.
Під час переливання необхідно проводити нагляд за реципієнтом. Швидке переливання холодного компоненту саме по собі може виявитися небезпечним.
Взаємодія з іншими препаратами: через ризик виникнення ушкодження еритроцитів компоненту не рекомендується додавання  до компоненту будь-яких лікувальних препаратів або розчинів.
Умови зберігання: зберігати при температурі від 2°С до 6°С.

Термін придатності: 21 доба – на гемоконсерванті Глюгіцир; 35діб – на гемоконсерванті ЦФДА-1.
Транспортування: транспортні засоби повинні бути обладнані холодильником з температурою від 2°С до 6°С, при відсутності холодильника, обов’язково оснастити їх охолодженою ізотермічною ємністю. Температура наприкінці максимального (24-годиного) транзиту  не повинна перевищувати 10°С.
Джерело: http://bloodservice.org.ua/komponenti-ta-perparati-krovi


31.07.2018 / 03:49
Схожі статті
Еритроцити, збіднені на лейкоцити
Детальніше
Тромбоцити (концентрат тромбоцитів), аферез
Детальніше
Кошик
Сума: 0 грн
Забули пароль?

Введіть свій E-mail,
щоб ми могли відправити Вам новий пароль!