Еритроцити, збіднені на лейкоцити

Еритроцити, збіднені на лейкоцити

Основні властивості  еритроцитовмісний компонент крові, заготовленої на гемокоагулянтах ЦФДА-1 або Глюгіцир, який отримують шляхом лейкофільтрації з використанням лейкофільтрів. Застосована  технологія забезпечує максимальне вилучення лейкоцитів, що сприяє зниженню ризику переносу інфекцій,  зменшенню кількості мікроагрегатів та фібринних згустків і вивільненню цитокінів. Лейкофільтрація не змінює терміну придатності еритроцитів.
Склад: об’єм однієї дози складає (250 ±50) мл. Вміст гемоглобіну не менше 43 г/дозу, лейкоцитів менше 1х106 в дозі, гемоліз – менше 0,8% маси еритроцитів наприкінці терміну зберігання.
Лікарська форма: розчин.
Показання: відновлення втрати крові та лікування анемій. Компонент показаний для пацієнтів з раніше виявленими лейкоцитарними антитілами або за підозри на їх наявність, а також при масивних трансфузіях для запобігання алоімунізації до антигенів лейкоцитів.
Спосіб застосування і дози :
«Еритроцити, збіднені на лейкоцити» вводять внутрішньовенно крапельно зі швидкістю, що не перевищує 40-60 крапель на хвилину, а при шокових станах – внутрішньартеріально. Дозу встановлюють індивідуально. Разова доза залежить від стану пацієнта, може обмежуватись однією дозою, а при необхідності 2-3 дозами. У похилому віці слід уникати надмірної кількості використання  компоненту і швидкого його введення, оскільки це може привести до перевантаження серцево-судинної системи.
Побічна дія: перевантаження системи кровообігу; негемолітичні трансфузійні реакції(менш поширені в порівнянні з трансфузією компоненту «Еритроцити»);сепсис через ненавмисне бактеріальне забруднення компоненту; передача вірусних агентів (ВІЛ 1/2 , гепатитів), сифілісу навіть за умови ретельного відбору донорів і використання процедур скринінгу (менш виражена в порівнянні з нефільтрованими еритроцитовмістними компонентами); аллоімунізація проти НLА-антигенів і антигенів еритроцитів;біохімічний дисбаланс (гіперкаліємія); пурпура;передача інших патогенів, присутність яких не перевірялась.
Протипоказання:
Абсолютних протипоказань  для переливання компоненту немає.
Відносні протипоказаннягострий і підгострий септичний ендокардит, прогресуючий дифузний гломерулонефрит, хронічна ниркова недостатність, хронічна і гостра  печінкова недостатність, декомпенсація кровообігу, вади серця в стадії декомпенсації, міокардит і міокардіосклероз  з порушенням загального кровообігу ІІ – ІІІ ступеня, гіпертонічна хвороба ІІІ стадії, виражений атеросклероз судин головного мозку, крововиливи в мозок, важкі розлади мозкового кровообігу, нефросклероз, тромбоемболічна хвороба, набряк легенів, загальний амілоїдоз, гостро перебігаючий і дисемінований туберкульоз, гострий ревматизм тощо. 
Особливості застосування:
Зважаючи  на зменшений ризик виникнення негемолітичних фібрильних реакцій, НLА-аллоімунізації, респіраторного дистрес-синдрому, імуносупресій і передачі інфекцій компонент доцільно використовувати для надання гемотрансфузійної допомоги, в першу чергу дітям. Не рекомендується застосування при різних типах підвищеної чутливость до плазми. Застосовувати лише в умовах стаціонару бажано в першій половині дня, після легкого сніданку або натще. Перед введенням довести температуру компоненту до кімнатної температури. Не підлягає застосування компонент з порушенням герметичності, маркування, при закінченні терміну придатності, при неправильному зберіганні , а також при зміну індивідуальних властивостій (кольору та інше.)
Перед  трансфузією лікар повинен переконатися в ідентичності позначеної групи крові, резус–належності донора і реципієнта та провести візуальний контроль гемосередовища.
Під час переливання компоненту лікар, який виконує трансфузію, зобов’язаний, незалежно від проведених раніше обстежень і наявності записів, ОСОБИСТО провести такі контрольні дослідження:
– визначити групову належність крові реципієнта за системою АВ0 і звірити результатз даними медичної карти стаціонарного хворого;
– визначити групову належність еритроцитів донора і порівняти результат з даними на етикетці пластикатного контейнеру;
– провести проби на сумісність крові донора і реципієнта за системою АВ0 та резус-фактором Rh0(D);
– провести пробу на сумісність між зразками компоненту крові у випадку гемотрансфузій від двох і більше донорів; провести біологічну пробу.
Компонент необхідно вводити за допомогою пристрою для переливання крові (ПК 22-02) з діаметром пор фільтра 170-120мкм, з дотримання правил асептики. Зважаючи на утворення мікроагрегатів під час зберігання , для введення компоненту бажано застосувати пристрій для переливання крові (ПК 23-01) з діаметром пор фільтра 20-40мкм. При трансфузії компоненту в обсязі, який перевищує 500мл, застосування пристрою з фільтром для видалення мікроагрегатів є обов’язковим.
Під час переливання необхідно проводити нагляд за реципієнтом. Швидке переливання холодного компоненту саме по собі може виявитися небезпечним.
Взаємодія з іншими препаратами:
Через ризик виникнення ушкодження еритроцитів компоненту не рекомендується додавання  до компоненту будь-яких лікувальних препаратів або розчинів.
Умови зберігання: Зберігати при температурі від 2°С дії 6°С.
Термін придатності: 21 доба – на гемоконсерванті Глюгіцир, 35діб – на ЦФДА-1.
Транспортування: Транспортні засоби повинні бути обладнані холодильником з температурою від 2°С до 6°С, при відсутності холодильника, обов’язково оснастити їх охолодженою ізотермічною ємністю. Температура наприкінці максимального(24-годиного) транзиту  не повинна перевищувати 10°С.
Джерело: http://bloodservice.org.ua/komponenti-ta-perparati-krovi


31.07.2018 / 06:45
Схожі статті
Тромбоцити, відновлені з дози крові
Детальніше
Еритроцити з видаленим тромболейкоцитарним шаром у додатковому розчині
Детальніше
Кошик
Сума: 0 грн
Забули пароль?

Введіть свій E-mail,
щоб ми могли відправити Вам новий пароль!